Tempo di lettura: 14 minuti

Життя - це дар. Любов - це дар. Віддавати - це життя і любов.

Історія в чотири руки про три дні, сповнені любові.

Коли ви досягаєте певного віку, старше п’ятдесяти, сон стає коротшим, оскільки він перемежовується думками про сім’ю, роботу, розбиті мрії та мрії, які потрібно збудувати.

Наш сон у четвер, 9 лютого 2023 року, майже виключно перемежовувався «мріями будувати»

Поїхали

О 7 ранку почалася наша мрія під будівництво.


Холодний день, але з величезним, теплим, яскравим сонцем.

Як і наша місія, яка щойно почалася.

Запис на 11.00 в онкогематологічному відділенні DH імПедіатрична лікарня Bambino Gesù в штаб-квартирі Джаніколо.

Ad attenderci la rassicurante caposala Elsa Bianchini, e la nostra infaticabile guerriera Dott.sa Antonella Cacchione.

Il timore era di arrivare in ritardo al nostro appuntamento, ma ringraziando Iddio, tutto è filato liscio.

Дитяча лікарня Бамбіно Джезу

О 10.30 ми були перед входом у лікарню. Я (Піна) і Франческа спустилися з сумками, повними подарунків, а Реміджіо пішов припаркувати кемпер на площа Джузеппе Гарібальді.

Процедура, яку ми робили тисячу разів з Еудженіо.

Що сказати? Серце не стримало ударів, руки пітніли, а розум туманився; все повернуло мене на три роки назад. Я не міг дивитися навколо, здавалося, що нічого не змінилося. Ми були в тому місці, повному надії, любові, болю, і знайшли його таким, яким ми його залишили: надто повним дітей.

Ci avviamo all’ascensore, pochi secondi ed eccoci al terzo piano. Francesca simula indifferenza dietro la mascherina, ma i suoi occhi sono troppo attenti a guardarsi attorno per essere davvero indifferente.

Ми входимо прямо до відділу, проходимо перед ігровою кімнатою на підлозі, з приціленим поглядом і глухими вухами до того мікрофона, який накручував імена та вказівки (і в моїй пам’яті це відлунювало "Руберто в k6″, “Роберто в k13“); ci fermiamo avanti all’ufficio della caposala e attendiamo Elsa.

Тим часом Ремігіо…


Si, le emozioni sono tante. Non è semplice, per nulla facile! Però è il solo modo che abbiamo per tenere vivo il ricordo di Eugenio, per trarre ancora insegnamento dalla sua giovane vita terrena.

Arriva Elsa, ci salutiamo, ci abbracciamo, i nostri occhi si parlano da sopra le mascherine. Si dirige con passo svelto presso lo studio della Dottoressa e intanto Remigio arriva.

Дітей тут багато, занадто багато. Вони, здається, виникають звідусіль; коляски, коляски, коляски, маленькі ніжки, які ходять, прикріпивши одну руку до візка для крапельниці (невідомо, чи штовхають, чи підтримують самі), а іншу – за руку мами чи тата.

Cappellini buffi, cerchietti colorati, fasce ricche di fiocchetti, tutto per rendere ancora più belle quelle testoline calve e straordinariamente lucide e perfette.

Хтось грає з планшетом, хтось із мобільним телефоном, хтось із іграми та збірками оповідань; кожен намагається скоротати час, очікування, ніби це звичайний день у будь-якому місці. З міркувань конфіденційності та з поваги ми не фотографували відділення; кожне життя заслуговує на захист і охорону від будь-якої форми цікавості. Особливо в ці хвилини і місця надії, страждання, кохання.

Ecco che arriva la nostra Dottoressa! Baci, abbracci, forti abbracci, occhi lucidi; non è facile nemmeno per lei vederci qui in reparto. La stanchezza di una notte non proprio tranquilla è visibile sul suo viso, il peso di tante terapie da visionare, tanti visini e tanti volti da rassicurare (e non sempre è veramente così).

Зараз близько 11 ранку, і вона була в палаті з 20:00 минулого вечора, після закінчення зміни з 8:00 до 14:00.

Години, проведені тут, у палаті, теж набагато кращі, ніж години, проведені з родиною.

Parliamo di tante cose, il tempo scorre troppo velocemente e lei deve ritornare alla sua missione (mentre parlavamo il suo cellulare è squillato non so quante volte, la collega ha chiesto non so quanti consigli).

Elsa intanto rassicura una mamma che le chiede ragguagli.

Apriamo i borsoni, tra lo stupore e la gioia di entrambe. Su un carrello dei medicinali poggiamo tutti i doni che abbiamo portato; tutto ciò che VOI avete donato con amore.

Dolci, libri di favole, pastelli, caramelle, pastelli, giochi da tavolo, ed il tanto desiderato spray rimuovi cerotti! Si, nei nostri contatti con la ludoteca e con la caposala ci fu chiesto di evitare giochi che i bambini, per ovvi problemi, non avrebbero potuto utilizzare (hanno depositi pieni di palloni da calcio, difficili da usare in ospedale) ma di dirottare le nostre risorse su un prodotto che avrebbe sicuramente portato gioia e sollievo ai piccoli pazienti.

Spray togli cerotti, articolo introvabile! Si, la ricerca di questo prodotto ci ha impegnato molto. Pare che l’articolo non fosse disponibile in nessuna farmacia, deposito di medicinali, e similari, del territorio nazionale. Abbiamo coinvolto tutti, dall’amico farmacista del nostro paese, ai grandi on-line. Tra l’altro è un prodotto non proprio economico, ma efficacissimo. E per i bambini sottoposti ad analisi, pic, pet, interventi chirurgici, riuscire a rimuovere i cerotti di protezione senza sentire dolore è già un grande sollievo.

Ельза, дуже щаслива, бере різні пляшечки і, задоволена, прямує до медичної крамниці, "Я приїду в усі відділення, щоб діти могли лікуватися без проблем!“.

Антонелла ж дістає з візка книжку зі свинкою Пеппою. «Я негайно принесу це Джулії“. Виходить в коридор і дзвонить "Джулія!“. Приходить маленька дівчинка, заввишки з копійку сиру, мабуть років двох, геть лиса і з шрамами на голові, які ми так добре знаємо, тримаючи маленьку руку в маминій, вона несміливо бере альбом, а з нею очима, повними болю, і її обличчям, повним страждання, він вітає нас.

Il volto di Giulia è quello dei duecento bambini che ogni giorno passano per questo reparto, e la sua gioia è quella che vorremmo far provare ad ognuno di loro.

Я вже говорив і повторю, що кожен з нас повинен хоча б раз на рік відвідати дитячу лікарню. Це означає прийняти душ смирення та подякувати Богові за великий дар здоров’я та життя. Все інше більше.

Un ultimo scambio di battute, la promessa di continuare periodicamente la nostra raccolta, occhi lucidi e tanto tanto amore scambiato, ancora abbracci e baci con lo sguardo a tutti i super-eroi che ci sono vicino, che passano e attendono, e lasciamo il reparto.

Il cuore è talmente pieno di amore, la mente è completamente piena delle parole, degli sguardi, che abbiamo ricevuto in dono, che usciamo dall’ospedale senza rendercene conto.

Un saluto alla nostra Madonnina e alla volontaria del Negozietto, uno sguardo alla ludoteca, la visita e una preghiera nella nostra amata Cappella, e andiamo via.

cappella Salviati a OPBG
Каплиця Салвіати в OPBG

E’ mezzogiorno! Il cannone del Gianicolo spara il suo colpo e dal piazzale si odono tutte le campane di Roma. Che musica celestiale!

Rientrati nel camper decidiamo di spostarci a Via Nuova Fornaci; la zona è più tranquilla, anche se a ridosso di San Pietro, e con un po’ di fortuna possiamo rimanere lì per i prossimi giorni.

Обідаємо провізією, привезеною з дому (на радість Франчески, горезвісні котлети бабусі Тетти та картопляний кіт) і ми відпочиваємо в очікуванні зустрічі з Алессандро Джизотті до Палаццо Піо.

il dono
Подарунок 92

О 16:30 ми з Алессандро; інформація про діяльність, обмін обіймами, прогулянка за кавою, багато посмішок і багато ніжності. Ми могли б проводити з ним години, у нас ніколи не було б проблем з темами для розмови! Він справді один із людей із найпрекраснішою душею, яких я знаю, кого ми маємо за честь і задоволення мати як друга!

Giuseppina, Francesca, Alessandro Gisotti e Remigio a Vatican News
Джузеппіна, Франческа, Алессандро Джизотті і Ремігіо в штаб-квартирі Новини Ватикану в Палаццо Піо

Ma si sa, il tempo è tiranno, e gli impegni sono sempre tanti, soprattutto per chi ha la responsabilità dei media vaticani.

Скільки хвилювань і скільки емоцій у цей перший римський день. Наші душі потребують миру, спокою, а яке місце краще за це може подарувати спокій?

Ми смакували кожну хвилину цього вечора, нам це було потрібно.

Abbiamo girovagato in lungo e in largo tutta la piazza, c’era ancora tanta gente in fila per entrare all’interno della Basilica e l’orario di chiusura era vicino. Ma tanto, ci eravamo ripromessi, la visita domani.

Франческа голодна! Його 11 років претензії! І Макдональдс di Borgo Pio è troppo invitante per passare oltre.

Remigio e Francesca giocano al McDonald's
Ремігіо і Франческа грають у Макдональдсі

Panino con hamburger, patatine, bibita e qualche gioco al tavolo interattivo ci rimettono in sesto, anzi ci fanno sentire in pieno la stanchezza di questo giorno, così decidiamo di ritornare al nostro amato camper dove la dolcissima Lussy ci sta aspettando.

Доброї ночі на площі Святого Петра неможливо пропустити!

Ми проїжджаємо півтора кілометра, які відділяють Piazza San Pietro від громадської автостоянки Fornaci, де припаркований наш улюблений кемпер Pio.

Люсі чекає нас, ласкава і мила, як завжди.

Francesca, Remigio e Lussy
Подарунок 93

E’ in corso il festival di Sanremo e iniziamo a seguire qualche canzone, ma il sonno incombe…

Франческа відновилася після обіду в Mc! Він справді не має наміру спати і знову кидає в центр уваги свою ідею «ночі в Римі».

Римська ніч

З різних рекламних роликів на телебаченні ми дізналися, що програма VivaRai2, організовано Фіорелло, на тижні Sanremo, sarebbe andato in onda la sera (notte) a fine festival.

Inutile dire che Francesca era intenzionata ad andare a Via Asiago, a seguire in diretta l’ultima puntata serale del programma. A nulla sono valsi i nostri pigiami, e la nostra stanchezza.

A mezzanotte e mezza la sveglia suona! Di fronte al nostro no, Francesca scoppia a piangere e a quel punto cosa fa Remigio? Si alza dal letto, si cambia, mi incita a fare altrettanto e chiama il taxi per andare alla storica sede Rai.

Уявіть собі щастя Франчески!.. а ще й холод ночі!

Arriviamo a Via Asiago, sembra giorno tanta è la gente in attesa di vedere dal vivo lo spettacolo. Nessuno accusa sonno o freddo… una bella e sana euforia nell’aria ci rende allegri e spensierati come la nostra Francesca.

Термометр показує 1 градус Цельсія.

Ad uno ad uno escono ballerini, conduttrici, ospiti, attori, è un tripudio di musiche e colori! Che dire, lo spettacolo è meraviglioso e Fiorello un mattatore fantastico!

Холодний, але сповнений енергії та любові. Посмішка Франчески зігріває нас.

Il dono 36
Подарунок 94


Ми в цьому цирку до 3.15 ранку, потім все тихо і панує холод. Таксі додому – це оазис тепла, і нарешті о 4:00 ми повертаємось до кемпера Pio, де нас вітає тепло печі. Нарешті всі спати.

Субота у Ватикані

Il risveglio di sabato è con calma, abbiamo avuto modo di riposare bene.

Roma ci accoglie in tutta la sua bellezza con un’aria frizzantissima ed un sole stupendo.

La nostra giornata è tutta da dedicare alla Basilica di San Pietro per visitarla con calma e per assistere alla Santa Messa.

Всьому передувала ще одна чудова зустріч; об 11 зустрічаємось с Бенедетта Капеллі і з маленьким Алессандро, його сином.

Навіть з Бенедеттою не бракує аргументів! Від домашніх пригод, шкільних і спортивних заходів Алессандро та Франчески, минулого, яким варто поділитися, нових проектів Робота, tante cose da raccontare che non basterebbe una giornata intera. Ma il pomeriggio incalza, Alessandro scalpita perché ha una festa di compleanno e anche noi abbiamo la Basilica che ci aspetta.

Увійти непросто, черга довга, хоча й тече, і, вітаючи швейцарські гвардійці, ми нарешті входимо!

Che incanto! Gli occhi spaziano e non sanno dove posarsi; un senso di pace ci pervade. Siamo insieme a centinaia di altri pellegrini, visitatori, ma ovunque c’è rispetto per il luogo sacro in cui ci troviamo. Ci soffermiamo ad ammirare la Pietà di Michelangelo, la tomba di San Giovanni Paolo II, entriamo in raccoglimento all’interno della Cappella del Santissimo. Scendiamo a visitare le tombe dei Papi, ci emozioniamo fortemente di fronte alla tomba del Papa Emerito Benedetto XVI. E poi ancora, la statua di San Pietro, la Cattedra di Pietro, l’altare centrale, il Museo del tesoro di San Pietro…

Il tempo scorre, ma per noi è come essere appena entrati. Ci rendiamo conto di non aver pranzato, che è pomeriggio inoltrato. Alle 17.00 c’è la messa vespertina all’altare della Cattedra e decidiamo di partecipare anche al Rosario che la precede.

Inutile dire che la stanchezza è tanta; in questi giorni romani abbiamo percorso tanta strada, migliaia di passi, ma il senso di pace che si vive all’interno della Basilica ci riconcilia con il mondo intero. Sono sincera, la mia partecipazione alla messa è stata così sentita che avrei potuto tranquillamente rimanere lì, seduta su quei banchi di legno, fino al giorno dopo. L’omelia è breve ma intensa, i canti della corale maschile, le persone in raccoglimento, insomma un piccolo assaggio di serenità.

Lasciamo definitivamente la Basilica che sono circa le 18.30. Il freddo esterno è pungente, un rapido giro per Via Conciliazione e decidiamo di rientrare al camper per la cena e il meritato riposo fisico.

Una bellissima chiacchierata telefonica con la nostra cara Enrichetta Offreda ci permette di condividere subito tutte le emozioni di questi giorni, con la promessa di ritornare presto e dedicare a lei e alla sua deliziosa famiglia una intera giornata.

Un bel piatto di pastasciutta ci riconcilia con la terra, i pigiamoni caldi e le canzoni di Sanremo fanno il resto. Alle 22.30 siamo belli che addormentati tutti e quattro.

Це неділя

Svegliarsi con il suono delle campane è bello; col campanone di San Pietro è meraviglioso. L’aria è gelida fuori, Remigio e Lussy rientrano ghiacciati dalla passeggiata mattutina.

Франческа спить тепло, жар печі зігріває її ліжко настільки, що вона може спати без ковдри. Її також пробуджує аромат кави, і ми збираємося снідати.

У сьогоднішній програмі участь у вАнгелус di Papa Francesco, a mezzogiorno, e poi rientro a casa così che non si faccia troppo tardi per permettere a Francesca di prepararsi per la scuola per lunedì.

Sistemiamo per bene il camper, mettiamo a posto stoviglie e vestiti così che il viaggio di ritorno si svolga poi senza danni, e siamo pronti per “scendere” in Piazza San Pietro.

Certi di essere in anticipo, ci avviamo con tutta calma.

Коли ми під’їжджаємо до колонади, то помічаємо багато поліцейських, справді багато! І стільки людей у ​​черзі, стільки!

Ci avviciniamo ad un Carabiniere, per capire se ci fosse qualche evento particolare in Piazza, che ci era sfuggito, o cosa… Lui, sorridendo, ci dice che tutta quella gente è in attesa di entrare in Piazza San Pietro per l’Angelus! E che l’unico modo per accedere è quello!

У неділю ви можете увійти, лише суворо дотримуючись ліній, що вздовж Via della Conciliazione, і воріт колонади. Всі готові до ритуальних перевірок!

Insomma, da che eravamo in anticipo, ci tocca camminare molto velocemente per riuscire a superare i controlli e ad accedere alla piazza prima dell’uscita alla finestra di Papa Francesco.

Ce la facciamo, siamo appena entrati, quando un boato di gioia si alza e una piccola figura vestita di bianco si affaccia alla finestra aperta. Anche se siamo molto distanti (e noi lo abbiamo visto da molto vicino), è sempre una grandissima emozione! Le sue parole sono balsamo per i nostri animi, le esortazioni alla pace, alla preghiera per la “martoriata Ucraina”, per le vittime del terremoto in Turchia e in Siria… un pensiero per ogni situazione difficile che questo mondo sta vivendo.

Non può che concludersi così il nostro weekend. Con il grande dono delle Sante Parole di Papa Francesco.

Ми читаємо з ним останню молитву, вітаємо його благословення і з ентузіазмом вітаємо його разом із тисячами людей, які з нами.

Ми йдемо: наші чотири серця залишаються на площі Святого Петра, між могутніми і люблячими руками колонади, яка, як Господь, обіймає кожного навіки.


Допоможіть нам допомогти!

Il dono 80
Вашою маленькою пожертвою ми даруємо посмішку маленьким онкохворим

Останні статті

bimbo arrabbiato
15 Aprile 2024
Diventare pronto e lento
Gesù sul mare di Tiberiade
15 Aprile 2024
La Parola del 15 aprile 2024
credere in Dio
14 квітня 2024 р
Молитва 14 квітня 2024 р
Dante and Beatrice Henry Holiday
14 квітня 2024 р
Такий добрий і такий чесний, здається
Gesù e discepoli
14 квітня 2024 р
Слово від 14 квітня 2024 року

Майбутні події

×